Описано методи дослідження в гінекології. Наведено відомості про запальні захворювання жіночих статевих органів, порушення репродуктивної функції, онкогінекологічну патологію, методи їх діагностики та лікування.

Представлены методы исследования в гинекологии. Приведены сведения о воспалительных заболеваниях женских половых органов, нарушениях репродуктивной функции, онкогинекологической патологии, методах их диагностики и лечения.

Описано методику викладання основних розділів гінекології. Наведено відомості про запальні захворювання жіночих статевих органів, порушення репродуктивної функції, онкогінекологічну патологію, методи їх діагностики і лікування.

Описана методика преподавания основных разделов гинекологии. Приведены сведения о воспалительных заболеваниях женских половых органов, нарушениях репродуктивной функции, онкогинекологической патологии, методы их диагностики и лечения.

Ключ. слова: гестоз, прегестозы, лечение, профилактика, Магне-B_6
Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.213-52

Рубрики:

Токсикози вагітності (токсемії, гестози)

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216-52

Рубрики:

Вагітність при захворюваннях організму матері

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ультраструктурним дослідженням встановлено, що мікоплазми в слизовій оболонці шийки матки викликають зміни в її структурних компонентах як у гострий період, так за хронічного перебігу захворювання. У гострий період у слизовій оболонці на перший план виступає темноклітинна дегенерація епітеліоцитів, тоді як за хронічного перебігу для них більш притаманна метаплазія. Взаємодія мікоплазм із клітиною-хазяїном відбувається в кілька стадій: адгезія, інтердигітація, лізис контактуючих мембран з наступним проникненням їх вмісту в цитоплазму клітини. У разі гострого та хронічного перебігу захворювання в слизовій оболонці шийки матки наявні морфологічні ознаки неспецифічного клітинного імунітету.

Вивчено вплив парвовірусної інфекції на перебіг вагітності. За допомогою методу імуноферментного аналізу на наявність антитіл Ig М та Ig G до парвовірусу В19 проведено обстеження 130 вагітних із різними ускладненнями вагітності (43 жінки в I триместрі, 46 - у II і 41 - у III триместрі), а також 40 жінок із фізіологічним перебігом вагітності у I, II, III триместрах. У всіх обстежених були виключені інші збудники TORCH-інфекцій. Встановлено, що інфікування вагітної парвовірусом В19 впливає на формування таких ускладнень, як загроза викидня і загроза передчасних пологів, неімунна водянка плода, вади розвитку, ФПН, дистрес плода, анемія, асфіксія новонароджених. Ймовірність загибелі плода зменшується з прогресуванням вагітності.

На основании данных литературы подчеркнуто, что важную роль в патогенезе привычных потерь беременности и преэклампсии играет оксидативный стресс, который характеризуется нарушением плацентарных тканей, вызванным избыточной продукцией активных форм кислорода (АФК). Он считается и ключевым промежуточным шагом в патогенезе преэклампсии. Присутствие провоспалительных цитокинов и АФК в высоких концентрациях приводит к повреждению липидов, белков и нуклеиновых кислот. Модифицированные белки изменяют свою антигенность и вовлекаются в иммунные реакции, приводящие к воспалительным и/или аутоиммунным повреждениям.

Представлено описание роли антифосфолипидного синдрома в развитии осложнений беременности. Сделаны заключения, что ВА является интегральным показателем коагуляции, который отражает суммарные изменения свертывающих свойств крови у женщин с тромбофилией, свидетельствующие о повышении общего свертывающего потенциала крови всех звеньев гемостаза. В практической работе этот показатель позволяет не только получить достоверную информацию о состоянии системы гемостаза у пациенток с тромбофилией на этапе диагностики, но также планировать и контролировать лечебные мероприятия.

Показано мировое изучение дегидроэпиандростерона (ДГЭА) с использованием его у пациенток с низким яичниковым резервом, а также изложен современный патогенетический механизм. Показана новая концепция старения яичниковых сред, а не яйцеклеток, которая дает нам возможность применения ДГЭА для лечения бесплодия в позднем репродуктивном периоде.

Представлен обзор и историческая справка современных исследований и прогресса науки в изучении генома человека, делающих все более значимой оценку различных генетических параметров при заболевании молочной железы (МЖ), связанных с наследственной онкологической патологией. Проведенные многочисленные биохимические исследования стероидных гормонов, а также других гормонов, ответственных за формирование и функцию МЖ (гормоны надпочечников, гипофиза, в том числе фолликулостимулирующего гормона, лютеинизирующего гормона (ЛГ), пролактина и др.), не выявили единого и четкого типа гормональных отклонений у пациенток с патологией МЖ - фиброзно-кистозной мастопатией (ФКМ), и требуют продления изучения этих патологических изменений. Многочисленные публикации и собственные исследования свидетельствуют, что растительные онкопротекторы в значительной мере уменьшают отек МЖ, снижают болевые ощущения, способствуют обратному развитию дегенеративных изменений тканей МЖ при ФКМ, которая часто встречается у пациенток репродуктивного возраста и является тем патологическим состоянием, на которое оказывают положительное влияние растительные онкопротекторы, в частности: Мастодинон, Циклодинон, Брест Кэйр и Индогрин для регресса гиперпластических процессов в МЖ.

Обобщены данные литературы, посвященные патогенетической роли хронического эндометрита в генезе неразвивающейся беременности и освещены перспективы использования лазерного излучения в профилактике и терапии данной патологии. Проведена оценка клеточного и гуморального иммунитета, микробиологического исследования содержимого влагалища, цервикального канала и эндометрия. Всем пациенткам проведен комплекс этиотропной противовоспалительной терапии. Пациенткам второй группы, помимо базисного лечения, назначалось лазерное излучение в биологически активных точках. Затем применялся лазерновакуумный массажер для интравагинального воздействия низкоинтенсивного лазера зондом Коробова. Установлено, что применение комплексной реабилитационной терапии, включающей лазерное излучение, позволяет снизить частоту привычного невынашивания беременности у пациенток с неразвивающейся беременностью на фоне хронического эндометрита.

Приведены данные, свидетельствующие о сложности определения сущности гиперактивного мочевого пузыря (ГМП). ГМП является комплексом симптомов, в основе которых лежит широкий спектр патологических явлений. Удобное для практики, это понятие позволяет иногда довольствоваться результатами патогенетического лечения, отводя в сторону от поисков причины заболевания. Однако внедрение термина ГМП способствовало расширению круга научных исследований в этой области, открытию не только новых лечебных направлений, но и некоторых фундаментальных процессов, имеющих отношение к развитию симптомов нижних мочевых путей.

Запропоновано огляд вітчизняної та зарубіжної літератури щодо атипового гемолітико-уремічного синдрому. Наведено сучасну термінологію, класифікацію; розглянуто питання щодо причин та патогенезу цієї патології. Наведено думку фахівців акушерсько-гінекологічних спільнот світу з питань його клініки, діагностики та лікування.

Єдину пупкову артерію (ЄНА) вважають незалежним фактором ризику виникнення неринатальних ускладнень. Припущено вилив деяких ендокринних, гінекологічних та загальних факторів на виникнення ЄПА, виявлення ЄПА на різних термінах вагітності, а також вплив ЄПА на стан плода та плаценти. Представлено деякі особливості ультразвукових показників на різних термінах гестації у вагітних з ЄПА порівняно з вагітними з трьома судинами пуповини та фізіологічними пологами в подальшому. Мета роботи - вивчення та аналіз деяких ультразвукових показників плода та плаценти на різних термінах гестації у вагітних з ЄПА; проведення порівняльної характеристики виявлених особливостей з такими показниками у вагітних з трьома судинами пуповини. Обстежено 31 вагітна з єдиною пупковою артерією плода (основна група) та 62 вагітні з двома артеріями пуповини плода (контрольна група). У даному дослідженні в анамнезі у 6 (19,4 %) вагітних з ЄПА під час ультразвукового скринінгу на 12 - 13-у тижні вагітності виявлено реверсний кровотік у венозній протоці. За даними допплерометрії швидкість кровотоку в аорті плода у вагітних з ЄПА є достеменно меншою порівняно з вагітними контрольної групи, хоча й не виходить за межі нормальних значень. Спостерігається тенденція до більшого значення цереброаортального індексу у вагітних з ЄПА. Заключения. У терміні 12 - 13 тиж вагітності реверсний кровотік у венозній протоці можна вважати маркером ЄПА. За даними допплерометрії у вагітних з ЄПА плода спостерігаються незначні негативні зміни у напрямку збільшення периферійного судинного опору (за даними швидкості кровотоку в аорті плода) та тенденція до централізації кровообігу (за даними цереброаортального індексу).

Серед аномалій кількості судин пуповини найбільш часто виявляють єдину пупкову артерію (ЄПА). Припускається вплив деяких ендокринних, гінекологічних і загальних факторів на виникнення ЄПА, діагностування ЄПА на різних термінах вагітності, а також вплив ЄПА на перебіг вагітності та стан плода. У більшості випадків, за даними різних авторів - у 57 - 75 %, ЄПА є ізольованою зміною та не впливає на перебіг вагітності та пологів, а також на постнатальний період. Інші автори вбачають значний вплив ЄПА на перебіг такої вагітності та пологів. Наведено деякі особливості перебігу вагітності у жінок з ЄПА у порівнянні з вагітними з трьома судинами пуповини та фізіологічними пологами у подальшому. Мета дослідження - вивчення та аналіз особливостей перебігу вагітності з ЄПА плода: проведення порівняльної характеристики виявлених особливостей з такими показниками у вагітних з трьома судинами пуповини. Обстежено 31 вагітну з ЄПА плода (основна група) та 62 вагітні з двома артеріями пуповини плода (контрольна група). У вагітних з ЄПА більш часто спостерігались збільшена маса тіла, перша група крові, захворювання на інсулінзалежний цукровий діабет. В анамнезі вагітних з ЄПА частіше виявляють артифіційні аборти, мимовільні викидні або завмерлі вагітності у порівнянні з вагітними, які мають дві артерії пуповини. У вагітних з ЄПА протягом гестації вірогідно частіше діагностують загрозу переривання вагітності, затримку розвитку плода, плацентарну дисфункцію, багатоводдя, гестаційний діабет і загрозу передчасних пологів. Передчасні пологи відбуваються у 12,9 % вагітних з ЄПА. Реверсний кровотік у венозній протоці, виявлений за допомогою УЗД на 12 - 13-у тижні вагітності, спострерігається у 19,4 % вагітних з ЄПА. За даними доплерометрії при порівнянні вагітних з ЄПА плода та двома артеріями пуповини спостерігаються достеменні негативні зміни у напрямку збільшення периферійного судинного спротиву (за даними швидкості кровотоку в аорті плода) та тенденція до централізації кровообігу (за даними цереброаортального індексу) у плодів з ЄПА. Середні показники доплерометричних індексів інших судин фетоплацентарного комплексу не відрізняються між двома досліджуваними групами вагітних. За даними гормональних досліджень, у вагітних з ЄПА наприкінці I триместра у 26,8 % показники РАРР-А були більші за референтні значення (у групі контролю - у 6,4 %). Зроблено висновки, що виявлені особливості у вагітних з ЄПА, такі, як збільшена маса тіла, перша група крові, захворювання на інсулінзалежний цукровий діабет і значна кількість мимовільних викиднів і завмерлих вагітностей в анамнезі, можуть бути сукупними факторами ризику для виникнення ЄПА. У вагітних з ЄПА протягом вагітності вірогідно частіше діагностують загрозу переривання вагітності, ЗВУР, плацентарну дисфункцію, багатоводдя, гестаційний діабет і загрозу передчасних пологів. Передчасні пологи відбуваються у 12,9 % вагітних з ЄПА. У терміні 12 - 13 тиж реверсний кровотік у венозній протоці можна вважати маркером ЄПА. Виявлені особливості за показниками доплерометрії свідчать про достеменні негативні зміни у напрямку збільшення периферійного судинного спротиву (за даними швидкості кровотоку в аорті плода) у плодів з ЄПА. Збільшення рівня РАРР-А може слугувати маркером наявності ЄПА плода на ранніх термінах вагітності.

Серед аномалій кількості судин пуповини найчастіше зустрічається єдина пупкова артерія (ЄПА). Встановлено значний вплив ЄПА на перебіг такої вагітності і пологів. Наведені деякі особливості перебігу пологів і стану новонароджених після вагітності з ЄПА (I група) у порівнянні з вагітними з трьома судинами пуповини та фізіологічними пологами (II група, контрольна). Під час дослідження вивчали та аналізували особливості перебігу перинатального періоду та пологів після вагітностей з ЄПА, проводили порівняльну характеристику виявлених особливостей з такими показниками серед вагітних з двома артеріями пуповини. Досліджувану (I) групу становила 31 вагітна з ЄПА плода, а контрольну (II) - 62 вагітні з двома артеріями пуповини плода. Вагітніх з ЄПА було госпіталізовано в більш ранніх термінах вагітності, та вони провели більше часу у пологовому будинку, хоча безпосередньо терміни пологів вірогідно не різнились між двома досліджуваними групами, спостерігалась тенденція до більш ранніх пологів у порівнянні з вагітними з двома артеріями пуповини та фізіологічними пологами. Серед вагітних з ЄПА пологи відбулись передчасно у 4 породіль (12,9 %). Не було виявлено відмінностей серед вагітних з ЄПА та вагітних з двома артеріями пуповини і природними пологами у таких показниках, як раннє відходження навколоплідних вод, антропометричні показники вагітних, обвиття пуповиною, розрив промежини або епізіотомія під час пологів, виявлення дефекту плаценти. Тривалість пологів загалом та I, II й III періоду пологів зокрема також вірогідно не різнилась між двома обстежуваними групами. Слабість пологової діяльності спостерігалась вірогідно частіше серед вагітних з ЄПА і становила 12,9 % усіх пологів, в контрольній групі цей показник становив лише 3,2 %. Гіпоксія плода в пологах відмічалась у 25,8 % випадків серед вагітних з ЄПА плода та у 4,8 % - серед вагітних в контрольній групі. Дистрес плода в пологах визначався у 4 (12,9 %), у зв'язку з чим було проведено 4 операції кесаревого розтину. Фізіологічні пологи відбулись в усіх випадках у контрольній групі. Після вагітностей з ЄПА значно частіше спостерігаються тривала госпіталізація вагітних, слабість пологової діяльності, передчасні пологи, гіпоксія плода в пологах, дистрес плода та частота кесаревого розтину. Маса тіла новонароджених від вагітностей з ЄПА була менша, проте показники стану новонароджених за шкалою Апгар після вагітностей з ЄПА практично не відрізнялися від таких показників дітей з групи контролю. В групі новонароджених з ЄПА частіше зустрічались кардіореспіраторна депресія, ризик розвитку неврологічних порушень і вроджені вади розвитку (атрезія стравоходу, готичне піднебіння та синдактилія).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.420.16

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.420.16

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ